вибух

-у, ч.

1) Розрив вибухової речовини, спеціального снаряда, оболонки чого-небудь і т. ін., з дуже сильним звуком і великою руйнівною силою. || Хімічна реакція, при якій за дуже короткий час розширюються утворені гази, спричиняючи руйнівні дії.

2) чого, перен. Раптовий бурхливий вияв якого-небудь почуття, дії.

3) філос. Дуже швидкий стрибкоподібний перехід якого-небудь явища від старої до нової якості, який ґрунтується на антагоністичній суперечності.

••

Демографі́чний ви́бух — різке збільшення чисельності населення.

Інформаці́йний ви́бух — різке збільшення обсягу інформації.

4) лінгв. Раптовий вихід струменя повітря за розкриття зімкнутих органів мовлення під час вимовляння звуків.